PageRank у 2026 році: як вага посилань тече сайтом — з доказами

Мало яку ідею в SEO цитують так часто і підтверджують так рідко, як «вагу посилань». Ця стаття робить навпаки. Кожне твердження про Google нижче — цитата з першоджерела: оригінальних статей, патентів, документації Google і публічних слів працівників Google — з посиланням і з тими застереженнями, які ці джерела самі містять. Якщо щось відомо лише з переказу, ми так і пишемо; що не вдалося перевірити, сюди не потрапило.

Потім ми міряємо. Ми просканували 500 сторінок власного сайту, порахували PageRank для кожної й побачили те, чого не чекали: найбільше внутрішньої ваги тримають наші юридичні сторінки. Скриншоти — з Molfar, десктопного краулера, який робимо ми, тож читайте цю частину, знаючи, чий це інструмент. Метод — опублікована формула; будь-який краулер, що рахує PageRank, має отримати близькі числа.

1. Формула, як її опублікували

PageRank описали Сергій Брін і Ларрі Пейдж у статті The Anatomy of a Large-Scale Hypertextual Web Search Engine, представленій на конференції WWW7 у Брисбені у квітні 1998 року (архівна копія). Формула зі статті:

PR(A) = (1-d) + d (PR(T1)/C(T1) + ... + PR(Tn)/C(Tn))

T1…Tn — сторінки, що посилаються на A, а C(T) — кількість посилань, які виходять зі сторінки T. Словами: сторінка віддає свій ранг, порівну розділений між сторінками, на які вона посилається, а ранг сторінки — це сума отриманого, помножена на d, плюс невелика стала, яку кожна сторінка отримує просто так.

Коефіцієнт згасання d — це ймовірність, що відвідувач клацне далі. У статті: «The parameter d is a damping factor which can be set between 0 and 1. We usually set d to 0.85» (d можна задати між 0 і 1; зазвичай ми беремо 0,85). Супровідний технічний звіт The PageRank Citation Ranking: Bringing Order to the Web Пейджа, Бріна, Мотвані й Віноґрада (Stanford InfoLab 1999-66; PDF датовано 29 січня 1998 року) каже те саме з іншого боку: «We have performed most experiments with an E vector that is uniform over all web pages with ||E||1 = 0.15» — тобто на кожному кроці 15% шансу перестрибнути на випадкову сторінку.

У статті 1998 року є дві описки, які варто знати, бо їх переписують у багато пояснень. Стаття каже, що PageRank сторінок «form a probability distribution» із сумою один; у надрукованій формі з (1-d) сума дорівнює кількості сторінок, і лише форма (1-d)/N дає одиницю. І ще вона називає d ймовірністю того, що відвідувачеві «набридне»; за формулою набридає з ймовірністю 1-d. Ідея правильна, речення — ні.

Метод запатентували: US 6,285,999, «Method for node ranking in a linked database», винахідник Ларрі Пейдж, власник — Стенфорд, заявка 9 січня 1998 року, видано 4 вересня 2001 року. Анотація: «The rank assigned to a document is calculated from the ranks of documents citing it» (ранг документа обчислюють із рангів документів, що на нього посилаються). Google отримав ліцензію; у його заявці S-1 2004 року: «Stanford University, which owns a patent to PageRank. We hold a perpetual license to this patent.» Google Patents позначає патент як такий, що сплив, з очікуваною датою 9 січня 2018 року.

2. Чи Google досі його використовує? Що сказано публічно

PageRank перестав бути видимим у 2016 році — звідси віра, що «PageRank помер». Публічні заяви кажуть інше, і кажуть це послідовно дев'ять років поспіль.

Ця сторінка — найсильніший доказ, бо це документація самого Google, а не репліка. Зверніть увагу й на інше: PageRank «has evolved a lot». Його теперішньої форми поза Google не знає ніхто, тож усе нижче сприймає опубліковану формулу як модель: правильна форма, але не точні ваги.

Що показує витік 2024 року і чого не показує

У травні 2024 року стали публічними тисячі сторінок внутрішньої документації API Google (Content Warehouse API). Сама документація досі доступна на hexdocs. Про PageRank у моделі GDocumentBase сказано: «Pagerank-NearestSeeds is a pagerank score for the doc, calculated using NearestSeeds method. This is the production PageRank value teams should use» (це робоче значення PageRank, яке мають використовувати команди). Старіше поле описано як «long-deprecated in favour of Pagerank_NS». Модель PerDocData зберігає для кожного документа «The page-rank of the homepage of the site» (PageRank головної сторінки сайту) і досі має поле для старого тулбарного значення — «A value between 0 and 10 (inclusive)».

Чого він не показує: скільки будь-яке з цих полів важить у ранжуванні. Документація описує дані, а не те, як їх використовують. Google підтвердив The Verge, що документи справжні, а речник додав: «We would caution against making inaccurate assumptions about Search based on out-of-context, outdated, or incomplete information» (застерігаємо від хибних висновків про Пошук на основі вирваної з контексту, застарілої чи неповної інформації). Прочитання Майка Кінга (iPullRank), що PageRank головної «likely» замінює нову сторінку, доки та не заробить власний, — правдоподібна здогадка, і він сам її так позначає. Один широко поширений огляд називає PagerankNS застарілим полем; документація каже протилежне.

3. Як рухається вага: шість сторінок

Формулі легше довіряти, коли бачиш, як вона працює. Візьмімо сайт із шести сторінок: головна посилається на Ціни, три статті та сторінку Приватності, а кожна з них — назад на головну. Порахуймо PageRank з d = 0,85 і нормалізуймо так, щоб шість сторінок у сумі давали 100%. Потім зробімо дві зміни, які справжні сайти роблять постійно.

Одне посилання у футері — таке, як є на кожному сайті, — більш ніж подвоює Приватність, з 10,5% до 24,6%, і забирає вагу в головної, яка падає з 47,3% до 38,9%. Приватність не стала важливішою — на неї стало більше посилань. Потім три звичайні посилання всередині статей піднімають Ціни з 9,1% до 15,9%. Це весь механізм внутрішньої перелінковки в одній таблиці: частка сторінки залежить від того, скільки сторінок на неї посилаються і скільки інших посилань несуть ці сторінки.

Метт Каттс у 2009 році описав втрату на кожному кроці так: «you could think of it as 10-15% of the PageRank on any given page disappearing before the PageRank flows along the outlinks» (можна вважати, що 10–15% PageRank будь-якої сторінки зникає, перш ніж він потече вихідними посиланнями) — це і є 1-d із формули.

4. Правила, які змінили арифметику

Nofollow не зберігає вагу, а втрачає її. Приблизно до 2008 року сторінка з десятьма посиланнями, п'ять із яких nofollow, передавала вагу решті п'ятьом — тож SEO-фахівці «скульптурили» PageRank, закриваючи nofollow неважливі посилання. Каттс у PageRank sculpting: «Originally, the five links without nofollow would have flowed two points of PageRank each… More than a year ago, Google changed how the PageRank flows so that the five links without nofollow would flow one point of PageRank each» (раніше п'ять посилань без nofollow передавали по два бали, тепер — по одному). Частка nofollow-посилань просто зникає. Його порада: «In general, I would let PageRank flow freely within your site» (загалом я дав би PageRank вільно текти сайтом). З 2019 року nofollow — підказка, а не наказ: «All the link attributes, sponsored, ugc, and nofollow, now work today as hints for us to incorporate for ranking purposes.»

Редиректи передають вагу. Гері Іллеш, липень 2016 року: «30x redirects don't lose PageRank anymore.» Документація Google про редиректи PageRank не згадує, але каже, що постійний редирект — це «a signal that the redirect target should be canonical», а сторінка про канонізацію — що канонічні URL дають пошуковикам «consolidate the signals they have for the individual URLs (such as links to them) into a single, preferred URL» (зібрати сигнали окремих URL, як-от посилання на них, на одному бажаному URL). Ланцюжок редиректів досі коштує сканування, але вже не коштує ваги.

Не всі посилання рівні — ймовірно. Випадковий відвідувач клацає кожне посилання з однаковою ймовірністю. Патент Google про «розсудливого відвідувача», US 7,716,225 (Дін, Андерсон і Баттл, заявка 2004, видано 2010), описує модель, у якій «the surfer will follow some of the links with higher probability than others», навчену на ознаках, серед яких «the position of the link (measured, for example, in a HTML list, in running text, above or below the first screenful… in a footer, in a sidebar, etc». Патент доводить, що над ідеєю працювали, а не що вона працює в продакшні. Але саме через нього класичні числа для посилань у футері нижче варто читати як верхню межу: якщо Google їх знецінює, наші сторінки з футера тримають менше, ніж пораховано.

Посилання має бути посиланням. Рекомендації Google щодо посилань: «Generally, Google can only crawl your link if it's an <a> HTML element (also known as anchor element) with an href attribute.» Кнопка, що переходить через JavaScript, нічого не передає, бо її не знаходять.

5. Наш власний сайт, виміряний

Ми просканували www.getlooploop.com краулером Molfar 0.9.35 8 листопада 2026 року з лімітом 500 URL, ідучи посиланнями від головної та з карти сайту, з рендерингом JavaScript. Усі 500 сторінок відповіли 200 і були індексованими, тож вага не витікала в помилки чи noindex. PageRank рахували лише за внутрішніми посиланнями, класичною формулою з d = 0,85, і показували як частку кожної сторінки від загальної.

Ліміт важливий: сторінок на сайті більше за 500, тож це вибірка, і частка сторінки — це її частка серед цих 500. Знахідка — візерунок, а не третій знак після коми.

Головна — десята, з 1,96%. Над нею сім сторінок із футера — чотири юридичні, звіт про використання ШІ-моделей, граф глосарію і сторінка запитань — по 2,49% кожна, 17,4% разом. Це приклад на шести сторінках у масштабі справжнього сайту: посилання з кожної сторінки сильніше за посилання з найважливішої. Юридичний розділ має 11 сторінок і тримає 12,7% ваги; розділ новин має 98 сторінок і тримає 9,4%.

Вага сконцентрована, як і передбачає формула

Десять верхніх сторінок тримають 23,4% усієї ваги; п'ятдесят верхніх — 66,2%. Якби вагу розподілили порівну, кожна сторінка мала б 0,2%; медіанна сторінка має 0,051%, чверть цього. Це нормально — PageRank і має розрізняти сторінки, — але це означає, що чотири сотні сторінок унизу живуть із того, що передають верхні.

Мови: один сайт, п'ять нерівних часток

Сайт публікується п'ятьма мовами. Англійська — 41% просканованих сторінок і 75,7% ваги; французька й польська разом — 7,6% сторінок і 1,7% ваги. Причину видно в посиланнях: футер кожної сторінки веде на сторінки лише англійською, а на французький і польський розділи посилаються з меншої кількості місць.

Глибина важлива, бо вага тоншає з кожним переходом, а краулери дістаються до глибоких сторінок рідше. Найкращі публічні цифри — від Botify, з даних власних клієнтів, тобто кореляційні й без опублікованої методики: «58.2% of pages less than 4 clicks from the homepage are crawled, while only 31.5% of pages more than 8 pages away are crawled» (сканується 58,2% сторінок ближче ніж за 4 кліки від головної і лише 31,5% тих, що далі за 8) (BotifyCONNECT 2018). Порада самого Google простіша: «Every page you care about should have a link from at least one other page on your site» (на кожну важливу сторінку має вести посилання хоча б з однієї іншої сторінки сайту).

6. План, перерахований до і після

Виміряти вагу — половина справи; друга половина — вирішити, які посилання додати, і перевірити, що вони допоможуть, ще до того, як хтось правитиме шаблон. Мапа перелінковки в Molfar групує сторінки (тут — за розділами), знаходить пари груп, близькі за змістом, але майже не пов'язані, пропонує посилання в межах бюджету на пару, а потім перераховує PageRank і глибину з доданими посиланнями.

План пропонує 168 правок — 9 у шаблонах, 3 на хабах, 156 на окремих сторінках — і додає 1125 посилання. Перераховано з ними:

• сторінок за чотири й більше кліків від головної стає 6 замість 120;
• французький розділ зростає з 0,86% до 1,4% ваги, а хаб французького глосарію — з 0,07% до 0,33%, майже вп'ятеро;
• вага на сторінках, яким вона не потрібна (юридичні, службові), падає лише з 12,7% до 12,2%.

Останній рядок — найчесніший. Додаванням посилань футер не скасуєш: доки на сім сторінок посилається кожна сторінка, вони зберігають свою частку. Щоб перемістити цю вагу, треба змінити сам футер — посилатися з нього на хаб глосарію і мовні версії або звести юридичні посилання в один юридичний хаб. Бюджети ще й відкинули 277 кандидатів понад ліміт на пару груп, тож план свідомо обережний.

7. Що з цим робити

1. Спершу міряйте, потім рухайте. Проскануйте сайт і порахуйте внутрішній PageRank; відсортуйте за ним. Якщо вгорі списку приватність, умови й контакти — ваш футер і є вашою стратегією перелінковки. 2. Використовуйте футер і шапку свідомо. Це найсильніші посилання на сайті. Ставте туди хаби, які мають ранжуватися, — глосарій, категорію, головну кожної мови, — а юридичні сторінки зберіть за одним посиланням. 3. Посилайтеся з тексту. Посилання в тексті з релевантних сторінок — те, що в прикладі на шести сторінках підняло Ціни, і те, що, за патентом про розсудливого відвідувача, важить найбільше. Google: «Good anchor text is descriptive, reasonably concise, and relevant to the page that it's on and to the page it links to» (добрий анкор описовий, досить стислий і доречний і для сторінки, де стоїть, і для тієї, на яку веде). 4. Не ставте nofollow на власні сторінки. Це не перерозподіляє вагу, а викидає її. 5. Тримайте важливі сторінки в межах трьох кліків і дайте кожній сторінці хоча б одне посилання. 6. Перевірте план формулою, перш ніж правити шаблони. Перерахуйте з запропонованими посиланнями; якщо потрібні сторінки не зрушили, хибний план, а не формула.

Джон Мюллер прямо назвав ставки на офісних годинах у березні 2022 року (у транскрипції Search Engine Journal): внутрішня перелінковка — «one of the biggest things that you can do on a website to kind of guide Google and guide visitors to the pages that you think are important» (одне з найважливішого, що можна зробити на сайті, щоб провести Google і відвідувачів до сторінок, які ви вважаєте важливими).

Чого це не доводить

PageRank, порахований краулером, — опублікована модель, а не теперішня система Google, яка «has evolved a lot». Внутрішній PageRank не враховує посилань з інших сайтів, які приносять вагу ззовні. Наше сканування — вибірка з 500 URL. І ніщо тут не передбачає позицій: сторінку з більшою вагою пошуковику легше знайти, і в межах сайту вона вважається важливішою, — це необхідно для ранжування, але не достатньо.

Джерела

Усе відкрито 9 листопада 2026 року. Статті: Брін і Пейдж, 1998 (архів); Пейдж, Брін, Мотвані й Віноґрад, Stanford InfoLab 1999-66 (прочитано через Wayback Machine). Патенти: US 6,285,999, US 7,716,225. Google: огляд систем ранжування, рекомендації щодо посилань, SEO Starter Guide, Evolving nofollow, редиректи, канонізація, S-1, 2004. Заяви: Метт Каттс, 2009; Гері Іллеш в X, 2016 і 2017; Search Engine Land про тулбарний PageRank і про його зняття, 8 березня 2016. Витік: hexdocs, The Verge, iPullRank. Дослідження: Botify, 2018. Глосарій: вага посилань, внутрішня перелінковка, глибина сканування, nofollow, анкор. Краулер: Molfar.